Неруйнівний контроль передбачає використання характеристик звуку, світла, магнетизму та електрики для виявлення наявності дефектів або неоднорідності в об’єкті, що перевіряється, без пошкодження або впливу на роботу об’єкта, що перевіряється, а також визначення розміру, розташування, загального термін для всіх технічних засобів визначення технічного стану об'єкта, що перевіряється (наприклад, кваліфікований чи ні, залишковий ресурс тощо).
Зазвичай використовувані методи неруйнівного контролю:ультразвукове випробування (UT), магнітно-порошкове випробування (MT), рідке проникнення (PT) і рентгенівське випробування (RT).
Ультразвуковий контроль
UT (ультразвуковий контроль) — один із методів неруйнівного контролю в промисловості. Коли ультразвукова хвиля потрапляє в об’єкт і стикається з дефектом, частина звукової хвилі відбивається, і передавач і приймач можуть аналізувати відбиту хвилю, і дефект можна виявити надзвичайно точно. І він може відображати положення та розмір внутрішніх дефектів, а також вимірювати товщину матеріалів. Переваги ультразвукового контролю: 1. Здатність проникнення велика, наприклад, ефективна глибина виявлення в сталі може досягати більше 1 метра; 2. Для плоских дефектів, таких як тріщини, прошарки тощо, чутливість дефектоскопії висока, і можна визначити глибину та глибину дефекту. Відносний розмір; 3. Обладнання легке та безпечне в експлуатації, а також легко реалізувати автоматичний огляд. Недоліки: нелегко перевіряти заготовки складної форми, поверхня, яка перевіряється, повинна мати певний ступінь гладкості, і сполучна речовина потрібна для заповнення проміжку між зондом і поверхнею, яка перевіряється, щоб забезпечити достатню акустику. зчеплення.
Магнітопорошковий контроль
Перш за все, давайте зрозуміємо принцип магнітно-порошкового тестування. Після того, як феромагнітний матеріал і заготовка намагнічуються, через існування розривів, лінії магнітного поля на поверхні та біля поверхні заготовки локально спотворюються, і генерується магнітне поле витоку, яке адсорбує магнітний порошок, нанесений на поверхню деталі та утворює магнітне поле, видиме при відповідному освітленні. сліди, тим самим показуючи розташування, форму та розмір розриву.
Застосовність та обмеження тестування магнітних частинок:
1. Магнітно-порошковий контроль підходить для виявлення розривів на поверхні та біля поверхні феромагнітних матеріалів, які є дуже малими, а проміжок надзвичайно вузьким, що важко побачити візуально.
2. Магнітно-порошковий контроль може виявляти деталі за різних умов, а також може виявляти різні типи деталей.
3. Можуть бути виявлені такі дефекти, як тріщини, вкраплення, лінії волосся, білі плями, складки, холодна ізоляція та пухкість.
4. Магнітопорошковий тест не може виявити матеріали з аустенітної нержавіючої сталі та зварні шви, зварені електродами з аустенітної нержавіючої сталі, а також не може виявити немагнітні матеріали, такі як мідь, алюміній, магній і титан. Важко знайти неглибокі подряпини на поверхні, глибокі дірки та розшарування та складки з кутом менше 20ступіньвід поверхні заготовки.
Тест на проникнення рідини
Основний принцип тестування на проникнення рідини полягає в тому, що після того, як поверхня деталі покрита флуоресцентними барвниками або фарбувальними барвниками, під дією капіляра протягом певного періоду часу пермеат може проникати в дефекти відкриття поверхні; Проявник наноситься на поверхню деталі.
Подібним чином, під дією капіляра агент візуалізації буде притягувати пермеат, що залишився в дефекті, і пермеат просочуватиметься назад у агент візуалізації. Під певним джерелом світла (ультрафіолетове або біле світло) відображається слід пермеату на дефекті. , (жовто-зелена флуоресценція або яскраво-червона), щоб виявити морфологію та розподіл дефектів. Перевагами проникаючого тестування є: 1. Можна виявити різні матеріали; 2. Висока чутливість; 3. Інтуїтивно зрозумілий дисплей, зручне керування та низька вартість виявлення. Недоліками тестування на проникнення є: 1. Не підходить для перевірки заготовок із пористих пористих матеріалів і заготовок із шорсткуватою поверхнею;
2. Тестування на проникнення може виявити лише поверхневий розподіл дефектів, і важко визначити фактичну глибину дефектів, тому важко кількісно оцінити дефекти. На результат виявлення також сильно впливає оператор.
рентгенологічне обстеження
Останнє, виявлення променів, пояснюється тим, що рентгенівські промені будуть втрачені після проходження крізь опромінюваний об’єкт, а різні матеріали різної товщини мають різну швидкість поглинання, і негативна плівка розміщується з іншого боку опромінюваного об’єкта. Генерується відповідна графіка, і рецензенти фільму можуть судити про наявність дефекту всередині об’єкта та характер дефекту відповідно до зображення.
Застосовність та обмеження рентгенографічного тестування:
1. Він більш чутливий до виявлення дефектів об'ємного типу, і легше охарактеризувати дефекти.
2. Променеву плівку легко зберігати та відстежувати.
3. Наочно відобразити форму і вид дефектів.
4. Недоліком є те, що він не може визначити глибину дефекту. У той же час товщина виявлення обмежена. Негативну плівку потрібно спеціально відправляти на прання, а це шкідливо для людського організму і дорога вартість. Загалом ультразвукова та рентгенівська дефектоскопія підходить для дефектоскопії внутрішніх дефектів; серед них ультразвукові хвилі підходять для деталей розміром понад 5 мм і правильної форми. Рентгенівські промені не можуть визначити глибину дефектів, і існує радіація. Магнітопорошковий і проникаючий контроль придатні для виявлення поверхневих дефектів деталей; магнітопорошкова перевірка обмежується виявленням магнітних матеріалів, а проникаюча перевірка обмежується виявленням дефектів відкриття поверхні.
